Зведений у 1516 р. за сприяння Мартина Каменецького. Побудований з пісковика, в плані чотирикутний з 4-ярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будови розташовувались вздовж периметру стін — північної і південної. У північній частині був 2-поверховий палац. У північно-західній частині розташовувалися 2-ярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані 5-гранною баштою. В'їздна брама мала білокам'яний портал з рустованих пілястр, що несли антаблемент тосканського ордеру. Підвальний ярус башти, перекритий напівциркульним зведенням, вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучається з казематами. Перебудовувався замок наприкінці XVI ст. та в першій половині XVIII ст. Замок обороняв жителів від татар та турків, захищав поляків від облог козаків.
Залозецький замок у XVI — XVIII ст. належав магнатським родинам Вишневецьких і Потоцьких.
Не раз руйнувався від приступів козацьких, польських, татарських й турецьких військ.
У 1603 р. він був одним з чільних пунктів збору раті Лжедмітрія І для походу на Москву.
Значних руйнувань замку завдали російські артобстріли під час Першої світової війни, але до остаточного нищення найбільше долучилися місцеві селяни, які використовували камінь із замку на свої господарські потреби.
За хазяйнування тут Вишневецьких та Потоцьких замок перетворюється на панську резиденцію. З цього замку в 1604 році Лжедмітрій І за підтримки короля Сіґізмунда ІІІ Вази та власника замку — князя Костянтина Вишневецького готував похід на Москву.
Після того, як Потоцькі залишили Заложці, нові власники замку перетворюють замок на фабрику сукна, потім влаштовують в старовинних стінах бровар.
На сьогоднішній день збереглися фрагменти північної та західної стіни, напівпідвальний поверх з вузьким коридором.
З замком пов'язана легенда: «Літом 1675 року замок взяли в облогу турки та татарами. Після двох невдалих спроб взяти замок приступом, вирішили поворожити. Мовляв, як Аллах скаже — так і буде. Для ворожби взяли чорну курку, її завдання полягало визначати в яку сторону потрібно рухатись війську. Курка, побігла туди, звідки її принесли, в турецький табір. Це сприйняли, як знак до відступу і облога була знята».
Побудований з пісковика, в плані чотирикутний з чотирьохярусними баштами і комірами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будівлі розташовувались по периметру стін — північної і південної. У північній частині був двоповерховий палац. У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані п'ятигранною баштою. В'їздна брама мала білокам‘яний портал з рустованих пілястрів, що несли антаблемент тосканського ордеру. Підвальний ярус башти, перекритий півциркульним склепінням, вів з двору замку вузьким довгим коридором і сполучався з казематами.